№08-11-12 від 08 листопада 2012 року

ЗКГНГ–ISIC — КВЕД 99.00.0 –NACE–КІСЕ S.2-S.16
Світова Міжнародна Екстериторія Його Величності Государа Титульного Суверенного Народу України

КОНГРЕС НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН УКРАЇНИ

Дипломатичний Корпус Титульного Суверенного Народу України КВЕД 99.00.0 ТРДПАУ 553515506-553515469 Офіс для отримання дипломатичної кореспонденції за адресою:14027, м.Чернігів, вул. Станіславського, 40, тел. 3-24-47

№08-11-12 від 08 листопада 2012 року

Міністерству Юстиції України

Державній Виконавчій Службі України

Чернігівському головному управлінню юстиції

 

Копія:                  Адміністрації Президента України

Держфінмоніторингу України

Службі Безпеки України

Верховній Раді України

Генеральній Прокуратурі України

Міністерству Внутрішніх Справ України

Раді Національної Безпеки і Оборони України

Міністерству Фінансів України

Міністерству Економіки України

Кабінету Міністрів України

Національному Банку України

Державній Податковій Службі України

Конституційному Суду України

Верховному Суду України

Вищій Кваліфікаційній Комісії Суддів України

Вищому Господарському Суду України

Вищому Адміністративному Суду України

 

На лист Мінюсту України №10907-0-26-12/12.2 від 02.10.2012р.

На лист Мінюсту України №11438-0-4-12/61 від 31.10.2012р.

На лист Мінюсту України №13670-0-33-12/61 від 29.10.2012р.

На лист ДВС України №12-0-49-62 (-63, -64), 12-0-25-968 (-969) від 02.11.2012р.

На лист Чернігівського ГУ Юстиції №Р-957, Р-957/Д2 від 02.11.2012р.

На лист Чернігівського ГУ Юстиції №01.01-48/1303/02-07 від 31.10.2012р.

 

Ознайомившись з текстами вищевказаних листів окремо взятих органів Міністерства Юстиції України, Конгрес Національних Меншин України (Малих Народів України) з’ясував наступний стан речей, пов’язаних з діяльністю окремо взятих службовців Міністерства Юстиції України, які ще й досі не зрозуміли свого місця в країні Україна.

Національне Міністерство Юстиції України – це не Конституційний Суд України. Юридичні роз’яснення національного Міністерства Юстиції України на адресу правових органів Сенату Корінного Народу України та Конгресу Національних Меншин України (Малих Народів України) є такими, що ніколи не можуть бути реалізованими в межах: Конституційного простору країни Україна, Конінституційного простору країни Україна, Законінституційного простору країни Україна в будь-якому стандарті ISIC, NACE, КІСЕ. Юридичні роз’яснення національного Міністерства Юстиції України – позаконституційні, тобто вони не є конституційними, не є законституційними, а тим більш не є канонічними.

З вищевказаних листів зрозуміло, що жага окремо взятих фізичних осіб з органів національного Міністерства Юстиції України до народного добра є такою, що затьмарює очі навіть вищому складу національного Міністерства Юстиції України. Не розуміти різницю між народним майном і національним майном можливо лише в стані якогось афекту. Національне Міністерство Юстиції України не розуміє дуже просту річ. За фінансовим планом рахунків Міністерства Фінансів України народна фінансова система знаходиться не в національному балансі, не в національному забалансі, а в національному позабалансі. Це означає, що національні архітектори народно-національних відносин в країні Україна з самого початку свого існування в межах країни Україна відцурались і від України, і від Українців, і від української економіки. Вони самі ідентифікували себе, як інородне та чужородне тіло в системі українського правопорядку. Вищевказані листи окремо взятих службовців з органів Міністерства Юстиції України сповнені презирства до Українців – носіїв суверенітету країни Україна. Такий стан речей змушує Конгрес Національних Меншин України (Малих Народів України) зробити заяву про те, що у повній відповідності з національним класифікатором КІСЕ (S.2 – «Інший світ») Конгрес Національних Меншин України (Малих Народів України) розпочинає формувати в Україні Національну Армію країни Україна та національні військові бази Національної Армії країни Україна.

Одночасно з формуванням Національної Армії країни Україна в країні Україна розпочато формування підрозділів Національного Інтерполу та підрозділів Національного Інполу, як інструментів боротьби з транснаціональним тероризмом в Україні. Питання багатоманітності економіки України (ст.15 Конституції України) не входить до сфери компетенції національного Міністерства Юстиції України. Національне Міністерство Юстиції України переймається фізіономікою (а не економікою), іновірцями, інородцями, іноземцями, чужовірцями, чужородцями, чужоземцями, але не має повноважень очолювати увесь цей загал у якості військової організації. Натомість, в практичних умовах України все це виглядає навпаки. В Положенні про національне Міністерство Юстиції України не існує жодного спомину про те, що національні цивільники будь-коли мають повноваження носити при собі зброю. Цивільники – це штатські, не військові особи, але в реаліях за одягом, окремо взятих цивільників при держвиконавцях, неодноразово проглядалась зброя.

Озброєння окремо взятих суб’єктів з реєстру ЄДР (невідомо якої держави) означає деяку справедливість, мабуть іноземну справедливість, для Корінного Народу України та Національних Меншин України (Малих Народів України), яка має впасти на країну Україна, як «друге пришестя Ісуса Христа», але не на користь Українців, а на користь якоїсь невідомої держави під назвою «ЄДР» ‑ ймовірно майбутнього опікуна Українців, як недоумкуватих людей – аборигенів, туземців, не самоуправляємих та підопічних клієнтів так званих «транснаціональних роботодавців».

В країні Україна за останні півтисячу років виросло безліч поколінь людей різних національностей, які давно вже асимілювали з культурою, традиціями та звичками Корінних Українців. За вищевказаними листами окремих органів національного Міністерства Юстиції України явно проглядається спроба розколоти Україну навпіл за національною ознакою.

Замість того, щоб знаходити шляхи вирішення життєвих проблем Українців, які залишились в Україні без роботи, окремо взяті службовці з органів Міністерства Юстиції України «добивають» цих людей заради їх народного майна. Якось «дуже справедливо» народне майно Українців «за сприянням» органів ДВС України перетворюється в національне майно громад нації при країні Україна. Такої витівки не дозволяють собі навіть самі зухвалі податківці з органів ДПС України. Органи ДПС України чітко розуміють різницю між товаром і активами, майном і добром, між статком і маєтністю і т.д. Окремо взяті службовці з органів Міністерства Юстиції України ведуть себе в Україні як окупанти, яким вкрай потрібна контрибуція, як результат якоїсь війни з Українцями, яку вони начебто вже виграли. Зрозуміло, що в системі Національного Банку України (м. Київ) ходить окупаційна гривня у вигляді національної купюри. Проте це зовсім не означає, що в країні Україна не існує Національного Банку України (м. Чернігів), в якому формується національний статок Національних Меншин України та національний статок громад нації, статус яких прирівняно до Національних Меншин України.

Жодна з громад нації при країні Україна ще не зареєструвала свого легального положення при країні Україна в реєстрах Зовнішньоекономічного Фінансового Агента Загальнодержавного управління України. Національне Міністерство Юстиції України ніякого відношення до органів загальнодержавного управління в Україні не має. Органи загальнодержавного управління в Україні – народно-правові, але не національно-юридичні. Всі три держави країни Україна, які визначено в Конституції країни Україна, народно-правові, а не юридичні. Юридичної держави в країні Україна не існує. Така держава існує не в країні Україна, а при країні Україна (це так звана «наша держава» часів «помаранчевої революції»). Всі наслідки «помаранчевої революції» в країні Україна скасовано відповідними Указами Президента України – Верховного Головнокомандувача Суверенних Збройних Сил України.

Окремо взяті службовці з органів Міністерства Юстиції України і надалі «у своїх думках» можуть ідентифікувати Українців у якості громадян своєї нікому невідомої громади, але не більш ніж у своїх думках. Національні Меншини України і Українці (Корінний Народ України) давно вже складають в Україні єдине ціле неподільне суспільство – у своїй власній Батьківщині, а не на заробітках у так званих «транснаціональних роботодавців» за окупаційні гроші Національного Банку України (м. Київ), який з деякого часу більше не носить в офіційній абревіатурі жодних ознак своєї причетності до країни Україна.

 

 

 

Віце-Президент Президії Конгресу Національних

Меншин України (Малих Народів України)

М.М.Меркулов