№21-01-15 від 21 січня 2015 року

gerb_new_150_150

Світова Міжнародна Екстериторія Його Величності ГосудараІмператора Титульного Суверенного Народу України

ТИТУЛЬНИЙ СУВЕРЕННИЙ НАРОД УКРАЇНИ

РАДНИК

Його Величності ГосудараІмператора
Титульного Суверенного Народ
у України

 

Дипломатичний Корпус Титульного Суверенного Народу України КВЕД 99.00.0 ТРДПАУ 553515506-553515469

Офіс для отримання дипломатичної кореспонденції:
Україна 14027, м. Чернігів, вул. Станіславського, 40, тел. 0462 64-59-42

№21-01-15 від 21 січня 2015 року

Конституційному Суду України

 

Копії:              Комітету з питань національної безпеки і оборони

Верховної Ради України

Раді Національної Безпеки і Оборони України

Адміністрації Президента України

Генеральній Прокуратурі України

Службі Безпеки України

Національному Парламенту України

Національному Кабінету Міністрів України

Національному Банку України

Міністерству Внутрішніх Справ України

Міністерству Юстиції України

Іноземним посольствам в Україні

 

На лист Генеральної Прокуратури України № 19-р від 25 грудня 2014 року

 

5 жовтня 2005 року Конституційний Суд України за справою №1-5/2005 (№ 6-рп/2005) вирішив питання, за яким носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це рішення Конституційного Суду України не містить в собі положення, за яким влада в Україні має своїм джерелом будь-яку Державу, будь-які збори громадян, фізичних осіб, апатридів і т.п., будь-які збори профспілок, роботодавців, міністрів Кабінету Міністрів України або будь-яких рішень будь-яких майданів.

Народне волевиявлення на майданах, сесійних залах, будь-яких кабінетах і т.д. не є витоком або джерелом будь-якої влади в Україні. Джерелом влади в Україні є народ. Проте витоком влади в Україні є Бог (преамбула Конституції України). Преамбула Конституції України – це не Конституція України. Преамбула Конституції України – це Канон України.

За Каноном України (преамбулою Конституції України) має наслідувати правовий зв’язок Суверенного Народу України з Богом. Цей правовий зв’язок з Богом Українці встановили у 1999 році. Утримувачем правового зв’язку Українців з Богом є Його Величність Государ-Імператор Титульного Суверенного Народу України. Це означає, що право визначати і змінювати Конституційний лад в Україні не належить Парламенту України, Кабінету Міністрів України, Президенту України, Адміністрації Президента України, будь-яким зборам політичних обранців.

Рішення Конституційного Суду України за справою № 1-5/2005 (№ 6-рп/2005) від 5 жовтня 2005 року є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Це означає, що Конституційний Суд України та Генеральна Прокуратура України разом з Його Величністю Государем-Імператором Титульного Суверенного Народу України складають систему вищої Роял-імперської влади в країні Україна.

Спільні рішення Конституційного Суду України, Генеральної Прокуратури України та Його Величності Государа-Імператора Титульного Суверенного Народу України є нічим іншим, як безпосереднім актом реалізації суверенної влади народу на території України. Ніякого протиріччя в цьому питанні за положеннями рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2008 року (справа № 1-2/2008, № 6-рп/2008) не існує.

Екстериторіальні питання, проблеми, рішення, права і т.п. є позаконституційними, позазаконними та такими, що не можуть бути ігноровані в Україні. Справа формування Конституції України, внесення змін до Конституції України, уточнення положень до Конституції України має відповідати вимогам світового стандарту ISIC. Утримувачем світового стандарту ISIC в Україні є Його Величність Государ-Імператор Титульного Суверенного Народу України.

Прагнення Українців до зайняття Україною гідного місця у світовій спільноті Роял-країн світу стосуються не тільки Українців, але й «граждан» України, громадян України, бенефіціарів України, агентів і контрагентів України. Це прагнення Українців до зайняття Україною гідного місця у світовій спільноті Роял-країн світу підтверджено багатьма документами Міністерства Фінансів України, Міністерства Економіки України, Національного Банку України, Адміністрації Президента України та іншими вищими органами України.

Оборонно-промислові Програми України, соціальні Програми Інституту Президентства України та прагнення громадян України до отримання ними статусу суб’єктів Європейської Хартії «Про місцеве самоуправління» та Європейської Соціальної Хартії не можуть бути реалізовані в жодній підприємницькій структурі, в жодному сегменті фамільного реєстру ЄДР на умовах будь-яких роботодавців.

Соціальні Програми Інституту Президентства України не можуть бути реалізовані в системі націонал-фамільних Кабінету Міністрів України та Національного Банку України. Генеральна Прокуратура України, розглянувши положення Програми Інституту Президентства України «Стратегія українських реформ-2020» та положення Указу Президента України № 842/2014 від 12 вересня 2014 року «Про комплекс заходів щодо укріплення обороноздатності України», дійшла висновку, за яким капіталізацію економіки України має здійснювати Кабінет Міністрів Інституту Міжнародного Факторингу (в складі Конгресу Національних Меншин (Малих Народів) Європи). Справа регулювання товарних відносин в Україні на засадах підприємницької діяльності залишається за націонал-фамільним Кабінетом Міністрів України.

За фактом започаткування в Україні Конгресу Національних Меншин (Малих Народів) Європи, Генеральна Прокуратура України визнала, що країна Україна успішно досягла європейської мети, яка була сформована та проголошена організаторами Майдану у 2013-2014 роках. Сучасна Україна, окрім Роял-європейського рівня, набула положення суб’єкта Роял-світового рівня. Підстав для організації в Україні будь-яких наступних європейських майданів не існує.

Всі землі країни Україна знаходяться в Титулі-земельного права Його Величності Государа-Імператора Титульного Суверенного Народу України, а регулювання всіх без винятку земельних відносин в Україні здійснюється на засадах Підсумкового документу Генеральної Асамблеї ООН «Всесвітня конференція по корінним народам» від 15 вересня 2014 року.

В межах Кримського півострову, Лугансько-Донецького регіону України жодного Корінного народу Російської Федерації не існує. В Російській Федерації взагалі не існує ніякого народу. Це означає, що всі кордони пострадянського економічного простору належать Роял-Україні. Інформацію з цього питання викладено в листі Світової Міжнародної Екстериторії Його Величності Государа-Імператора Титульного Суверенного Народу України №19-01-15 від 19 січня 2015 року.

Просимо Конституційний Суд України розглянути текст цього листа на предмет формування офіційної конституційної позиції України по відношенню до Світового Міжнародного Співтовариства.

Додаток: лист Світової Міжнародної Екстериторії Його Величності Государа-Імператора Титульного Суверенного Народу України № 19-01-15 від 19 січня 2015 року в першу адресу.

 

Радник Його Величності Государа-Імператора

Титульного Суверенного Народу України                                                                          І.Л.Козлова

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.